Дипломная работа: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

Дипломная работа: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

ДИПЛОМНА МАГІСТЕРСЬКА РОБОТА

на тему: Організаційна та правова регламентація діяльності митного органу України (МОУ) на прикладі діяльності Київської обласної митниці

2010

Реферат

Магістерська робота містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 найменувань, 6 додатків на 14 стор.

Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Об’єкт дослідження – діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правової реглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

За результатами дослідження сформульовані висновки, що впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), наблизить митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Рік виконання роботи – 2010.

Рік захисту роботи – 2010.

Анотація

Магістерської роботи на тему „Організаційна та правова регламентація діяльності митного органуУкраїни” (на прикладі діяльності Київської обласної митниці)

Магістерська робота присвячена вирішенню теоретичних та організаційних питань формування системи організаційної та правової регламентації діяльності регіональної внутрішньої митниці України, яка займається виключно експортним та імпортним оформленням та контролем товарів і послуг, які експортуються/ ім-портуються наземним транспортом в/із Київську область.

Ключові слова: МИТНИЦЯ, МИТНИЙ КОДЕКС, ЕКСПОРТ, ІМПОРТ, МИТНИЙ КОНТРОЛЬ, МИТНЕ ОФОРМЛЕННЯ, МИТНА СТАТИСТИКА, МИТНІ ПРОЦЕДУРИ, ЄДИНА ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА ДМСУ, СИСТЕМА «ЕЛЕКТРОННА МИТНИЦЯ»

Зміст

Вступ. 6

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ   8

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави. 8

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус. 17

1.3 Сутність регламентації діяльності та взаємодії МОУ з іншими державними органами і бізнесом. 24

1.4 Висновки до розділу 1. 38

Розділ 2. Дослідження сучасного стану організаційної та правової регламентації діяльності МОУ.. 41

2.1 Аналітичний огляд експортно-імпортних операцій в Україні 41

2.2 Виявлення зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на регламентацію діяльності Київської обласної митниці 44

2.3 Оцінка ефективності організаційної та правової регламентації діяльності Київської регіональної митниці 58

2.4 Висновки до розділу 2. 67

Розділ 3. Напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 70

3.1 Напрями вдосконалення організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці 70

3.2 Аналіз чинників регламентації діяльності МОУ.. 98

3.3 Розробка заходів щодо підвищення ефективності інформаційної системи МОУ (із застосуванням ПЕОМ) 110

3.4 Висновки до розділу 3. 129

Висновки та пропозиції 134

Список використаних джерел. 139

Додаток А.. 146

Додаток Б. 147

Додаток В.. 150

Додаток Г. 157

Додаток Д.. 158

Додаток Е. 159

Вступ

Актуальність теми магістерського дипломного дослідження полягає в важливості гармонізації регламентів митних процедур в Україні з вимогами митних регламентів Євросоюзу та інших країн при створенні електронних інформаційних систем, які будуть функціонально сумісні з аналогічними системами різних країн, доступні, керовані, безпечні, об'єднані та контрольовані.

Об’єкт дослідження дипломної роботи – діяльність Київської обласної митниці.

Предметом дослідження дипломної роботи є система організаційної та правової регламентації діяльності митного органу України на прикладі Київської обласної митниці.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі існуючого рівня організаційної та правової регламентацій діяльності регіональної митниці та розробці пропозицій по удосконаленню рівня організаційної та правової реглаиентації діяльності регіональної митниці в рамках концепції розробки системи «Електронна митниця» в Україні.

Завданнями роботи є:

1. Проаналізувати правове положення Державної митної служби в Україні.

2. Виконати аналіз сутності організаційної та правової регламентації діяльності Державної митної служби України

3. Провести дослідження сучасного стану організаційної та правововї регламентації діяльності митних органів України на прикладі аналізу діяльності Київської обласної митниці.

4. Запропонувати напрямки підвищення рівня організаційної та правової регламентації діяльності Київської обласної митниці в рамках концепціїї впровадження системи «Електронна митниця» в Україні.

В якості методологічної бази в роботі були використані історичний метод, методи статистичного аналізу з використанням ПЕОМ.

Інформаційною базою досліджень були матеріали Державного комітету статистики України, Державної митної служби України та Київської обласної митниці за 2008 - 2010 рр.

Практична цінність отриманих результатів полягає в тому, що підтверджена важливість впровадження спрощення митного контролю та митного оформлення шляхом застосування електронних ВМД (система «Електронна митниця»), які наблизять митні процедури в Україні до європейських та світових стандартів та значно полегшить роботу законослухняним суб'єктам ЗЕД. Щодо митної справи, то системне спрощення процедур митного контролю перекладає увагу митних органів у бік вибіркового контролю товарів. При цьому особливого значення набувають аналіз та управління ризиками. Активна робота в цьому напрямі спеціалістів відповідних департаментів та спеціалізованих митних установ Держмитслужби забезпечить ефективність застосування електронного декларування.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в виявленні шляхів удосконалення «електронних» митних процедур в державах світу в напрямку створення Центральної бази Світової митної ради, яка дозволить електронний обмін «попередніми» деклараціями між країнами вивезення та ввозу товару/послуг (особливо для морських суден та авіаційних міжнародних перевезень) та суттєво стандартизує і спростить митні процедури.

Одержані результати можуть бути використані в практичній роботі Київсь-кої обласної митниці.

Магістерська робота складається з вступу, 3 розділів, висновків та рекомен-дацій, додатків, містить 132 стор., 7 табл., 28 рис., список літератури з 50 наймену-вань, 6 додатків на 14 стор.

Розділ 1. Теоретичні аспекти організаційної та правової регламентації діяльності МОУ

1.1 Роль МОУ в зовнішньоекономічній діяльності держави

Формування незалежної та суверенної держави зумовлює необхідність здійснення незалежної зовнішньої політики. На даний час Україна визначила своє прагнення інтегруватися до Європейської Спільноти, що передбачає приведення законодавства України відповідно до світових стандартів та проведення низки заходів економічного характеру. Захист державного кордону є невід’ємною частиною загальнодержавної системи забезпечення національної безпеки і полягає у скоординованій діяльності митних органів України з іншими органами виконавчої влади. Підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам, що переміщують товари та транспортні засоби через митний кордон України, необхідно знати вимоги митного законодавства, дотримуватись встановленого порядку та принципів переміщення через митний кордон України для ефективнішої взаємодії. Тому ця тема є актуальною в наш час.

Для реалізації функцій, покладених на митницю, необхідне здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України суб’єктами ЗЕД. Митні органи здійснюють взаємодію з підприємствами в наступних основних напрямках [41]:

Організують проведення контролю за додержанням законодавства України у сфері митно-тарифної справи.

Сприяють захисту iнтелектуальної власностi учасникiв зовнiшньо-економiчних зв'язкiв, iнших юридичних та фiзичних осiб.

Застосувують заходи тарифного та нетарифного регулювання процесів перемiщеннi товарiв через митний кордон України.

Здійснюють митний контроль та митне оформлення товарiв i транспортних засобiв, що перемiщуються через митний кордон України.

Здійснюють комплексний контроль, спільно із Національним банком, дотримання правил перемiщення валютних цiнностей через митний кордон України.

Створюють сприятливі умови для прискорення товарообiгу та пасажиропотоку через митний кордон України.

Надают інформаційно-аналітичні послуги.

Здiйснюють верифiкацiю (встановлення достовiрностi) сертифiкатiв походження товарiв з України.

Митним кодексом України законодавчо визначені принципи митного регулювання, якими керуються митні органи. Так, згідно зі ст. 4 МК України [1] митне регулювання здійснюється на основі принципів: 1) виключної юрисдикції України на її митній території; 2) виключної компетенції митних органів України щодо здійснення митної справи; 3) законності; 4) єдиного порядку переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України; 5) системності; 6) ефективності; 7) додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; 8) гласності та прозорості.

До того ж такі принципи митного регулювання, як: законність; системність; ефективність; додержання прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб; гласність та прозорість є конституційними загальноправовими принципами діяльності будь-якого органу державного управління, тому вони також є принципами діяльності митної служби за всіма напрямками, у т.ч. за напрямком взаємодії з підприємствами.

Доцільно виділити ще й такі принципи взаємодії [42]:

коректність; професіоналізм; зрозумілість;

відповідність заходів впливу скоєним правопорушенням;

реальність; науковість; доброзичливість;

повнота та комплексність дій;

неупередженість, дієвість, оперативність, результативність, гласність, універсальність, офіційність;

принцип взаємодії спеціалізованих контролюючих органів між собою та з правоохоронними органами.

Суб’єкти господарської діяльності України та іноземні суб’єкти господарської діяльності при здійсненні зовнішньоекономічних операцій керуються такими принципами [2]:

1. Принципом суверенітету народу України у здійсненні зовнішньоеко-номічної діяльності, що полягає у:

- виключному праві народу України самостійно та незалежно здійснювати зовнішньоекономічну діяльність на території України з дотриманням вимог законодавчих актів;

- обов’язку України неухильно виконувати всі договори і зобов'язання в галузі міжнародних економічних відносин;

2. Принципом свободи зовнішньоекономічного підприємництва, що полягає у:

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності добровільно вступати у зовнішньоекономічні зв'язки;

- праві суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України;

- обов'язку додержуватись порядку, встановленого законами України;

- виключному праві власності суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності на всі одержані ними результати зовнішньоекономічної діяльності;

Принципом юридичної рівності і недискримінації, що полягає у:

рівності перед законом всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, незалежно від форм власності, в тому числі держави, при здійсненні зовнішньоекономічних операцій;

- забороні будь-яких, крім передбачених законами, дій держави, результа-том яких є обмеження прав і дискримінація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, а також іноземних суб'єктів господарської діяльності за формами власності, місцем розташування та іншими ознаками;

4. Принципом верховенства закону, що полягає у:

- регулюванні зовнішньоекономічної діяльності тільки законами України;

- забороні застосування підзаконних актів та актів управління місцевих органів, що у будь-який спосіб створюють для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності умови менш сприятливі, ніж ті, які встановлені законами України

5. Принципом захисту інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, який полягає у тому, що Україна як держава:

- забезпечує рівний захист інтересів всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності на території України згідно з законодавством України;

- здійснює рівний захист вітчизняних суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності зa межами України згідно з нормами міжнародного права;

- здійснює захист державних інтересів України як на її території, так і за її межами лише відповідно до законів України та умов підписаних нею міжнародних договорів та норм міжнародного права.

6. Принципом еквівалентності обміну, неприпустимості демпінгу при ввезені та вивезені товарів.

Проте, варто сказати що хоча й ці принципи загальновідомі, нажаль не всі їх дотримуються на 100% .

Взаємодія митних органів та підприємств відбувається під час здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, предметів, які переміщуються через митний кордон. Система митного контролю та митного оформлення є адміністративними заходами, які здійснює держава при регулюванні зовнішньоекономічної діяльності підприємства [1]. Ці адміністративні інстру-менти входять до системи митного управління зовнішньоекономічними зв’язками.

Особливим напрямком діяльності митних органів України є міжнародне співробітництво. Воно зумовлено спільними для митних І органів функціями та завданнями, у принципі схожим митним законодавством, участю у міжнародних конвенціях у сфері митної справи, наявністю загальновизнаних систем класифікації та кодування товарів, митних режимів, митної статистики тощо. Взаємодія між митними органами України та іншими державами регулюється міжнародними актами. Із подальшою інтеграцією України у митні союзи це співробітництво буде здійснюватися на основі взаємної довіри митних органів однієї країни-учасниці митного союзу до ' митних операцій митних інших країн-учасниць митного союзу.

Міжнародна діяльність митних органів спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України. Проведення переговорів та консультативної роботи, пов'язаної з підготовкою міждержавних. міжурядових і міжвідомчих угод з питань митної справи може здійснюватись спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи за дорученням Кабінету Міністрів України в обсязі повноважень, наданих ним. Відповідно до 1 ст. 37 МК України [1] міжнародне співробітництво у сфері митної справи проявляється через заходи, що наведені на рис.1.1.

Для виконання покладених на митні органи завдань вони здійснюють оперативний зв'язок між собою. Відповідно до ст. 38 МК України [1] з метою розв'язання невідкладних питань щодо пропуску товарів і транспортних засобів, виявлення та припинення контрабанди і порушення інших вимог митного законодавства, забезпечення законності і правопорядку в пунктах пропускання через митний кордон України. Начальникові регіональної митниці, начальникові митниці та їх заступникам надається право проведення робочих зустрічей з представниками митного органу суміжної іноземної держави. Про час, умови і мету таких зустрічей начальник митного органу або його заступник інформує начальника відповідного органу охорони Державного кордону України. Сам порядок проведення таких зустрічей визначається Положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Рис.1.1. Міжнародне співробітництво у сфері митної справи [1]

На сьогодні актуальною є організація роботи митниць з населенням, у тому числі громадськими формуваннями, з питань можливого виявлення шляхів та каналів незаконного переміщення через митний кордон товарів, іноземної та національної валюти, інших цінностей, встановлення причетних до цього осіб чи зловживань з боку працівників митниць.

Ефективність існування будь-якої організаційної системи залежить від якості виконання функціональних завдань, які стоять перед нею, тобто наскільки результативно працює дана система при регулюванні певних процесів.

Орієнтація на ринкову модель господарювання потребувала корінної зміни всієї економічної системи. При цьому одним із головних фундаментів нової економічної політики стає інтегрування до світового економічного простору. Відміна основного принципу побудови зовнішньоекономічної політики при централізовано-плановій системі - монополії держави на зовнішньоекономічну діяльність - зумовила необхідність побудови нової системи регулювання відносин у сфері міжнародних економічних зв'язків, яка повинна базуватися на адекватних інструментах ринкової моделі господарювання.

При використанні в СРСР автократичної моделі зовнішньоекономічної політики, яка грунтувалась на монополії держави на здійснення зовнішньоекономічної діяльності, домінували адміністративні заходи регулювання світогосподарських відносин. За допомогою директивного планування визначалися і обсяги, і номенклатура експорту чи імпорту. Кількість суб'єктів господарської діяльності, які могли здійснювати дані операції, була зведена до мінімуму, функціонували тільки уповноважені державою юридичні особи, як правило, - зовнішторги. У такій моделі взаємовідносин з іншими країнами митна система відігравала, як правило, контрольно-правоохоронну функцію.

Орієнтація на ринкову модель господарювання з поступовим входженням країни до світового економічного простору, збільшення кількості суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності з підвищенням їх активності на зовнішньому ринку не тільки значно розширили спектр функціональних завдань митної системи, але й потребували її корінної перебудови.

Після прийняття Декларації про державний суверенітет Україна почала самостійно визначати митну політику, створюючи при цьому власну митну систему та здійснюючи митне регулювання зовнішньоекономічної діяльності на своїй території. Вибір оптимальної структури митної служби і варіанта розміщення митних органів на території країни - один із головних елементів організації митної системи.

При цьому основним принципом формування і функціонування даної системи є принцип єдиної системи митних органів, який нерозривно пов'язаний з однорідними принципами функціонування митної системи - єдина митна політика, єдина митна територія, єдине митне законодавство, єдине тарифне регулювання і поєднання його з заходами економічної політики. Будучи інструментом економічної політики, митна система України, насамперед, вирішує такі завдання [8]:

- захист економічних інтересів України за сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

- контроль за додержанням вимог як митного законодавства України, так і зобов'язань, що випливають з міжнародних договорів України стосовно митної справи;

- використання засобів митно-тарифного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки країни;

- створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

- вдосконалення системи митного контролю, митного оформлення і митного оподаткування товарів та інших предметів при переміщенні їх через митний кордон України;

- здійснення заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів;

- контроль за додержанням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності державних інтересів на зовнішньому ринку;

- сприяння захисту прав інтелектуальної власності учасників зовнішньоекономічної діяльності;

- створення сприятливих умов для прискорення пасажиропотоку та збільшення товарообігу через митний кордон;

- здійснення комплексного контролю разом з Національним банком України за валютними операціями;

- боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил;

- ведення інформаційно-аналітичної роботи і митної статистики. Відповідно до нормативних документів, регулювання митної справи здійснюють найвищі органи влади та управління України: Президент України; Верховна Рада; Кабінет Міністрів України.

Протягом еволюції митної системи України значних змін зазнало і регулювання митними органами. На перших етапах еволюції митної системи прерогатива була віддана законодавчій та виконавчій владі, на наступних - безпосереднє керівництво Державною митною службою України здійснюється Президентом України [8].

Використання такого ефективного інструменту регулювання міжнародних економічних відносин, як митна, система потребує формування досить сильної та ефективної управлінської вертикалі з метою реалізації, насамперед, державних інтересів. Наявність суперечностей при регулюванні митної системи між різними гілками влади зумовлює певні колізії не тільки в теорії, але й на практиці.

Підпорядкування митних органів певній державній інституції залежить від домінування тих чи інших функціональних завдань, які вирішує даний орган у системі зовнішньоекономічної політики. Є країни, де митні органи підпорядковані безпосередньо міністерствам зовнішньої торгівлі, зовнішньоекономічних зв'язків, економіки, але більшість країн світу ввела митні органи до структури міністерства фінансів. Основним аргументом даного підпорядкування є необхідність контролю за фінансовими потоками певною державною структурою. Тобто фіскальні органи підпорядковуються органам фінансового контролю.

З метою розробки пропозицій з питань митно-тарифного регулювання, з вираховуванням як інтересів зовнішньоекономічної діяльності, так і держави в цілому, при Кабінеті Міністрів України діє Митно-тарифна рада, яка функціонує з 1994 p., самостійно визначаючи порядок і регламент своєї роботи. Метою створення даного органу в системі митного регулювання зовнішньоекономічної діяльності є вироблення узгодженої та ефективної митно-тарифної політики. До складу Митно-тарифної ради входять представники практично всіх відомств, які беруть активну участь у зовнішньоекономічних зв'язках, - Мінекономіки, Держмитслужби, Мінфіну, Мінюсту, Міністерства закордонних справ, Мінпрому, Міністерства сільського господарства, Кабінету Міністрів України.

Функції робочого апарату Митно-тарифної ради, які виконує Центральний апарат Державної митної служби України [8], є наступними:

- розробка пропозицій з основних напрямків митно-тарифної політики України, включаючи пропозиції про прийняття, відміну і використання митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій, а також зміни в номенклатурі Єдиного митного тарифу України;

- підготовка і розгляд проектів законодавчих актів України і міжнародних договорів України з митно-тарифного регулювання;

- розробка заходів, спрямованих на захист українського ринку при ввезенні на митну територію України і вивезенні за її межі товарів.

1.2 Державне регулювання діяльності МОУ та їх правовий статус

Державне регулювання діяльності митних органів в Україні здійснюється вищими органами державної влади України на основі прийнятих законів та інших нормативних актів. Митні органи України не мають права проводити оперативно-розшукові дії і не належать до правоохоронних. Це питання є вельми дискусійним, що проявилося при прийнятті нового МК України [1]. На мій погляд, митні органи стовідсотково можуть бути віднесені до правоохоронних органів.

Здійснення митної політики України відповідно до законів України та координація діяльності міністерств, державних комітетів та відомств України з питань митної справи забезпечується KM України [11]. До того ж KM України встановлює розміри мита та зборів, плати за митні процедури; проводить переговори та укладає міжнародні договори України з митних питань у випадках, передбачених законами України; подає на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо удосконалення системи митних органів України.

Відповідно до ст. 14 МК України [1] cпеціально уповноважений орган виконавчої влади в галузі митної справи утворюється, реорганізується та ліквідується за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України [11]. Такий підхід є невипадковим і спричинив суперечку при прийнятті МК України. Якщо б така назва була б закріплена безпосередньо у МК, то, зважаючи на складнощі внесення змін у кодифіковані акти, це б у подальшому стало перепоною для зміни назви такого органу. Спеціально уповноваженим органом в галузі митної справи є Державна митна служба України (ДМСУ), яка і очолює систему митних органів України [8]. Нагадаємо, щ